Сьогодні відбулося розширене засідання колегії Державного агентства лісових ресурсів України щодо підсумків господарсько-фінансової діяльності підприємств галузі за І півріччя 2020 року.

Як було повідомлено на колегії, лісогосподарські підприємства галузі виконали завдання з лісовідтворення. Загалом, відтворено лісів на площі майже 32,3 тисячі гектар (висаджування лісу на місці зрубів та створення нових лісів – 23 тис. га, сприяння природному поновленню лісів – більше 9 тис. га).

Станом на 01.07.2020 в лісах галузі ліквідовано 1566 пожеж на площі 44371 га, що майже в 3,4 разів більше від кількості та в 77 разів від площі загорянь у першому півріччі минулого року. За перше півріччя 2020 року з метою попередження лісових пожеж підприємствами влаштовано більше 7 км протипожежних розривів і бар’єрів та 44 тис. км мінералізованих смуг, проведено догляд за ними в обсязі 140 тис. кілометрів.

Обсяги незаконних рубок склали 40,2 тис. кбм, що становить 54% від загального обсягу за аналогічний період минулого року (І півріччя 2019 року – 74,3 тис. кбм). Шкода, заподіяна лісу, становить 333,9 млн гривень. Лісопорушниками в добровільному порядку відшкодовано лише 3,1 млн грн.

Станом на 01.07.2020 року загальна площа всихання насаджень складала 269 тис. га. На землях природно заповідного фонду обліковується 993 га пошкоджених стихією насаджень.

За результатами фінансово-господарької діяльності підприємствами галузі отримано майже 6,5 млрд грн чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), що на 1,1 млрд грн менше аналогічного періоду минулого року. Державними лісогосподарськими підприємствами галузі за І півріччя 2020 року отримано 103 млн грн чистого прибутку.

Окрім того, 23 підприємства отримали збиток у загальній сумі 55,5 млн гривень.

«Знизилася рентабельність з 2,3% до 0,7%, тобто в три рази у порівнянні з піврічним періодом минулого року. І падіння рівня заробітної плати на 7% також є тривожним. Ще більшої тривоги викликає заборгованість з виплати заробітної плати в деяких областях. Питання своєчасної виплати заробітної плати стоїть і на урядовому рівні, і буде постійно контролюватись мною особисто. Керівники, які не здатні врегулювати ці процеси притягатимуться до дисциплінарної відповідальності з наступним розірвання контрактів», - наголосив Голова Держлісагентства Василь Кузьович.

За 6 місяців 2020 року підприємствами галузі сплачено 2,8 млрд грн податків, зборів, обов’язкових платежів та ЄСВ.

Стосовно ефективності використання лісосировинних ресурсів підприємств галузі доповів заступник Голови Держлісагентства Юрій Болоховець.

«За 6 місяців чистий дохід від реалізації лісоматеріалів в порівнянні з відповідним періодом минулого року зменшився на 14%, або на понад 800 млн гривень. На мою думку, причина спаду у падінні ринків деревини та не зовсім відповідальному ставленні до ефективного використання лісосировинних ресурсів», - зазначив Юрій Болоховець.

За його словами, не суттєво зменшилась заготівля деревини (І півріччя 2019 – 6,9 млн кбм, І півріччя 2020 – 6,7 млн кбм) та покращився вихід ділової деревини на 7%. Потрібно більш глибоко проаналізувати за рахунок чого відбулося збільшення виходу: за рахунок більш раціонального використання деревини, чи все ж таки за рахунок переходу на нові гармонізовані стандарти.

«За 6 місяців поточного року використано 6,6 млн кбм деревини, в тому числі поставлено на внутрішній ринок у круглому вигляді 5,5 млн кубм на загальну суму близько 5 млрд грн. На власну переробку направлено 1 млн 14 тис. кбм деревини або 15,5% від заготівлі. Але хотілось би бачити реальну рентабельність нашої переробки в розрізі кожного підприємства, що дасть можливість нам з вами оцінити ефективність переробки та визначитись з подальшими шляхами її реформування у зв’язку з розробкою нової стратегії розвитку лісової галузі», - підкреслив заступник Голови відомства.

Також він повідомив, що на складах є майже 1 млн кбм залишків лісопродукції: «Турбує той фактор, що левова частка (75%) є дров’яна деревина, яка на сьогодні та найближчим часом матиме обмежений попит».

Юрій Болоховець зазначив, що одним із головних показників, який впливає на ефективність використання лісових ресурсів є вихід лісоматеріалів круглих.

«Згідно статистичних даних, вихід начеб то й зростає на 5,1%. Відповідно повинен збільшуватись і дохід підприємств, але ситуація протилежна. Тому постає питання: кому потрібна гарна статистика замість аналізу реального стану?», - наголосив заступник Голови відомства.

Окрім того, він звернув увагу на необхідність неухильного виконання вимог постанови Уряду щодо запровадження пілотного проекту з реалізації деревини виключно на електронних аукціонах.

Також Юрій Болоховець доповів про стан ведення мисливського господарства в Україні, охарактеризувавши його як незадовільний.

«Мисливське господарство залишається збитковою галуззю. Так, наприклад, загальні витрати на ведення мисливського господарства за 2019 рік склали 436 млн грн, а надходження 186 млн грн. В одній із областей найбільший користувач мисливських угідь, який має в користуванні 78% угідь області, витратив на ведення мисливського господарства 3,5 млн грн, а надходжень не отримав жодної копійки», - повідомив заступник Голови Держлісагентства.

Він звернув увагу на недостатню кількість галузевих спеціалістів, їх низький фаховий рівень як у мисливських організаціях і підприємствах, так і в органах державного управління та контролю у зв’язку із відсутністю підготовки дипломованих спеціалістів мисливської галузі, системи підготовки та підвищення кваліфікації єгерів, мисливствознавців та інших спеціалістів цього напряму закладами вищої освіти, а також із ліквідацією державного замовлення на таку підготовку.

Як було зазначено під час колегії, для забезпечення розв'язання низки проблем і поліпшення виконання повноважень Держлісагентства необхідне реформування галузі мисливського господарства та полювання, а саме:

1. Створення чіткої структури управління та контролю за мисливським господарством від місцевого, регіонального рівня до державної служби управління та контролю за охороною та використанням державного мисливського фонду в центральному органі виконавчої влади;

2. Підготовки, внесення та прийняття законодавчих змін, що регулюють відношення та встановлюють відповідальність у сфері охорони та використання об’єктів тваринного світу та середовища їх існування. Зокрема, з метою:

- спрощення процедури надання в користування мисливських угідь, створення прозорого механізму цієї процедури, оптимізація розмірів площі мисливських угідь, що надаються одному користувачу;

- врегулювання взаємовідносин між користувачами мисливських угідь і власниками та користувачами земельних ділянок; розробка принципів та механізму відшкодування збитків, завданих сторонами відносин одна одній;

- створення механізмів стимулювання розвитку мисливських господарств;

- вдосконалення норм і порядку управління популяціями мисливських тварин, затвердження правил державного обліку мисливських тварин і обсягів їх добування;

- розробки порядку регулювання чисельності тварин, визнаних шкідливими для мисливського господарства;

- посилення державного контролю за виконанням вимог чинного законодавства, норм і правил щодо збереження диких тварин та середовища їх існування, посилення відповідальності за їх порушення як громадянами, так і підприємствами;

- створення служби охорони державного мисливського фонду, яка включала б в себе державних районних мисливствознавців. Завданням цієї служби має бути усунення головних негативних факторів, що перешкоджають швидкому росту чисельності мисливських тварин – надмірної чисельність хижих тварин і браконьєрства.

За результатами розгляду питань порядку денного були обговорені проекти наказів Держлісагентства щодо вирішення проблемних питань лісової галузі України.